|
Кількість
|
Вартість
|
||
|
|
|||
«Захар Беркут» Івана Франка – це книга, в якій гірський вітер перегортає сторінки, а камінь у серці Карпат пам’ятає все, що люди намагаються забути. Франко не просто реконструює XIII століття, а повертає читача у той час, коли громада стояла міцніше, ніж будь-які мури, а слово старійшини важило більше за князівські грамоти.
У центрі історії – Захар Беркут, людина, що живе в злагоді з природою й правдою. Він уособлює давній спосіб життя, де владу визначає мудрість, а не меч; де громада – це живий організм, а не юрба під чиєюсь рукою. Франко показує цей лад не як утопію, а як втрачений баланс, який колись був основою українського світу.
Повість розгортається на тлі навали монголів. Але справжня драма твору – в боротьбі двох світів: федеративної, самоуправної волі громади та владного свавілля князів і бояр. Цей конфлікт Франко передав так гостро, що він резонує навіть тепер, коли ми знову боремося за право бути господарями на своїй землі.
